«Вишиванка чи кокошник»: На Донбасі ніколи не було російського кокошника, — Який справжній національний костюм Донецької та Луганської області, екскурс в історію

Вишиванка чи косоворотка Віночок чи кокошник? На окупованій частині Донбасу намагаються нав’язати, що регіон нібито є російським: ось і днями там пройшов фестиваль народних мистецтв із сарафанами і кокошниками та під російський народний фольклор. Яким насправді є традиційне вбрання Донбасу.

В окупованому Донецьку провели етнофестиваль «Гостинний двір», на якому виступили самодіяльні колективи з окупованої частини Донеччини та ансамбль із Росії. Окрім виробів ручної роботи, на фестивалі були представлені традиційні російські вбрання: сарафани, косоворотки та кокошники, які продавалися, як традиційні українські віночки в довоєнні часи.

Етнофестиваль в окупованому Донецьку

Чи є щось спільного з російським вбранням у традиційного одягу Донбасу? Через те, що Донеччина та Луганщина межують з Росією, деякі спільні риси у вбранні все ж таки є, але є вони і в інших прикордонних регіонах країни. Разом із тим, є російській елементи, яких на Донбасі ніколи не існувало в народному одязі.

Продаж кокошників в окупованому Донецьку

Як і для будь-якого регіону України, для Донеччини і Луганщини традиційним вбранням є вишиванки. Їхній орнамент різниться в кожному регіоні, розповідає майстриня Мила Вишиванка. Так для Донеччини традиційними є сорочка на кокетці, тобто з відрізною верхньою частиною, каже майстриня.

«Сорочка-вишиванка шилася на кокетці, багато декорувалася червоно-чорними орнаментами з використанням мережки. Кофти – «юпки» – прикрашали різнобарвною тасьмою і мереживами. Спідниці шили широкі, з красивої фабричної вовняної тканини. Для обробки використовувалися стрічки, а нижній край підшивали «щіточкою», яка захищала край від протирання. Ошатний фартух прикрашали вишивкою, мережкою, мереживом і рюшами», – розповідає Мила.

Національне вбрання Донеччини

​Що ж із головними уборами? Ніколи не бачили на українському Донбасі кокошників. Тут традиційними є очіпки, віночки і різні варіанти в’язання хусток.

«Волосся жінки туго скручували в «гугл», на неї надягалася «сіточка», і зверху надягали красиву хустку з вишивкою», – каже Мила.

А от чоловіки носили тунікоподібні сорочки. «Вишивкою прикрашалися манішка, стоячий широкий комір і нижній край рукавів», – пояснює майстриня.

https://www.facebook.com/spadok.official/videos/320284202039869/

Характерним елементом чоловічого костюма Донбаського регіону був короткий суконний жилет темних кольорів – «жильотка». Брюки шерстяні, вузького крою. Чоботи носили з високими твердими халявами – «пляшки». На голову одягали картуз – різновид кашкета. Але, як і в Центральній Україні, на Луганщині і Донеччині у кожному селі були свої сорочки і строї», – розповідає майстриня.

Також на Донбасі зустрічаються традиційні сорочки з брокарівською вишивкою, які можна зустріти і на Полтавщині, приклади такої вишивки можна побачити на старих світлинах Луганщини.

«Від себе можу сказати, що Донбас – то Україна в мініатюрі, класичний міграційний регіон, – розповідає Юлія Куліненко, керівниця театру народної пісні «Дивина». – Тому в нас зустрічаються різні елементи національного одягу з різних регіонів – Слобожанщина, Полтавщина, Чернігівщина, тощо. Ми ж орієнтуємось на костюм Полтавщини».

Заселення земель в районі сучасного Донецька розпочато запорозькими козаками у 17-му столітті та донськими наприкінці 18-го століття, тому в традиційних костюмах можна зустріти і елементи російського вбрання, але прикрашеного українськими орнаментами.

Share