Такої зради давно не було: «Укроборонпром» пустив з молотка воєнний завод по ціні беушного «Мерседеса», — ось так влада «віддає усе для «передка»

Мене багато чого шокує. Але такої зради я давно не зустрічала. Почну спочатку: коли була на фронті неодноразово відзначала, які молодці наші інженерні війська. Яку важливу роботу вони роблять, в яких умовах, в якому стані їх техніка.

До речі, якщо ми говоримо про інженерну техніку, дарма, хто може подумати, що мова йде лише про екскаватори та трактори. Саперно-інженерно техніка це дуже серйозний сегмент ведення військових дій, це і землерийні машини для облаштування окопів, і дорогопрокладаючі, і для розгороджування завалів, це машини заміновування і розміновування, і мостобудівні засоби, і понтоноукладачі… Вони завжди ідуть попереду в наступі, і позаду під час відступу.

При чому військові інженери мені скаржилися, що жоден рід військ не опинився в такій скруті, як вони. Що жодна одиниця в лінійці техніки в Україні не виробляється, все що на фронті — спадок Радянського Союзу.

І цей спадок постійно потребує ремонту, але ремонт — кустарний, тому що їх профільний ДП «Ніжинський завод з ремонту інженерної техніки» не працює.

Я, якраз, билася за спецконфіскацію коштів Януковича для фінансування оборонних заводів, і сподівалася, що це тимчасова проблема. Мовляв, заберемо у Яніка кошти — запустимо завод.

І ось нарешті це сталося поїхала я в Ніжин з’ясувати, що з заводом, чи є там, щось живе…

І тут з’ясовую, що півроку тому завод проданий з молотка. Повторю -півроку. Не до війни, не в часи Януковича, а в цьому році.

Хоча все там було, і цехи і устаткування.

І боргів зважаючи на бюджет Міноборони і війну в країні — кіт наплакав — лише 11 млн.грн. зовсім не та сума, щоб зарізати завод.

Процедура банкрутства була запущена в 2012 році, а в 2017 вона була завершена знищенням заводу як такого. Адже в цьому році на аукціоні був якраз реалізований найбільш «живий» кусень заводу, головний цех з усім устаткуванням взагалі за смішні 1.8 млн.грн. А без нього заводу фактично не має.

Натомість роботи з ремонту інженерної техніки ведуться тут же в Ніжені, зразу за парканом заводу на території військової інженерної частини.

Тут робиться все те, що повинно робитися на заводі, але без наявності заводського устаткування, фактично в кустарних умовах. У військовій частині «викручуються» як можуть, 260 одиниць техніки відремонтовано в минулому році.

Але, це повний дебілізм — робити ремонт ГМЗ, так би мовити, в гаражі з домкратом, якщо поряд спеціалізовані цехи заводу.

А все тому, що військова частина відноситься до Міноборони, а завод -«Укроборонпрому»

Кожен занятий своїм: військові — ремонтують, а «Укроборонпром» -розбазарює.

Я не можу ніяк зрозуміти, як можна було профукати єдиний завод з ремонту інженерної техніки в Україні. Як так можна було не витягнути, не запустити підприємство у якого кредиторської заборгованості смішні — 11 млн. грн.?

Зате «Укроборонпром» зараз хоче півтора мільярда грн. з бюджету на будівництво нового патронного заводу. І це при тому, що кількість патронів на складах у нас обчислюється в мільярдах, а найближчі роки ми точно не збираємося воювати ні з Індією, ні з Китаєм.

Куди актуальнішим питанням є ремонт інженерної техніки. Якої не вистачає, яка постійно завантажена в зоні АТО, яка давно потребує відновлення. Як в таких умовах «Укроборонпром» міг втратити завод через смішну заборгованістю в 11 млн. грн. на противагу 1.5 млрд., які хоч завтра «Укроборонпром» готовий витратити на патронний завод?

Якщо все називати своїми словами: це безгосподарність, корупція, зрада.

До речі, купив з молотка завод такий собі Дмитро Пляцук помічник екс-депутата регіонала Сівковича, заступник міністра оборони Саламатіна — одіозного мінстра часів Януковича, що пустив збройні сили під ніж. Саме в часи керівництва Міноборони Саламатіним і була запущена процедура банкротства заводу, в інтересах свого заступника. А зараз по-суті завершена.

Дістає за живе. Особливо, тому що особисто боролася замість посадовців «Укроборонпрому» за фінансування заводів концерну з ремонту бронетехніки, коли ті залишились без фінансування в 2016 році. Допомагала я з одною метою — щоб на фронт нарешті пішли танки.

А цей час «Укроборонпром» займався тим, що бездарно пустив з молотка таке потрібне підприємство. Нічого не було зроблено, щоб його врятувати. Злочинна бездіяльність!

А ось для прикладу яку техніку мав ремонтувати та відновлювати завод. ГМЗ-гусеничний мінний загороджувач- вкладає мінні поля.

Т. Чорновіл

Також дивіться: Кожний українець винен 1725 доларів

Share